«Янголи небесні, закрийте своїми крилами». Молімося за воїнiв в зимових окопах

Молімося за українського воїна в зимових окопах.

ТРИМАЙТЕСЬ, СОЛДАТИ!

Знов така метелиця!
Сніг мете і стелиться….
Вітер завиває,
Снігом замітає….

Світу не видати….
Як же там солдати?…
Нічні вартовії —
Білі з заметілі….

А сніг залітає,
Холодом проймає…
Добрався до тіла, —
Куртка вся змокріла….

Знов така метелиця!
Сніг мете і стелиться,
В’южиться, кружляє,
Сліди замітає….

Заміта окопи,
Що й не видно — хто там…
Не сплять вартовії
Серед заметілі….

А інші дрімають,
Снігом їх вкриває….
Бідні ви солдати,
Як же вам тут спати???

Знов така метелиця!
Сніг мете і стелиться…
Як же вас зігріти,
Рідні наші діти???

Сипле, замітає,
Снігом все вкриває….
Світу не видати…
Тримайтесь, солдати!

Помолимось вдома
Хай зникне в вас втома….
Хай Пречиста Мати
Вберіга солдатів

Від холоду того,
Від ворога злого,
Від бід і напасті,
Від куль і нещастя,

Від снігів колючих
І від ран болючих….
Вбережи їх, Діво,
Нехай хлопці сміло

Врага- супостата
Зможуть подолати!..
А сніг мете, стелиться…
Знов така метелиця!…

Євгенія Юрчишина-Кулик

Джерело

Share
error: Content is protected !!