Про земельну реформу. Бiля мене тут невеликий риночок, і кожної суботи приїжджає жiночка, привозить сир, ну ще й молоко, сметану, всяку молочку

Про земельну реформу. Біля мене тут невеликий риночок, і кожної суботи приїжджає жіночка, привозить сир, ну ще й молоко, сметану, всяку молочку. Все дуже смачне, зажди шикується черга, отож треба прийти не пізніше 10-11 годин, бо розберуть. Вона типовий малий фермер – має кілька корів, виробляє трохи продукції на продаж.

А цієї суботи вона нас ошелешила, каже, “Ну, це вже останній рік, як ви мій сир купуєте. Бо ми завжди своїх корів випасали на пасовищах, а восени там косили сіно.

А тепер землю розпродадуть, де нам корів випасати? Все”.

Загалом я завжди була за ринок землі, тим більше що він все рівно є, сірий і невигідний для селян. Але зараз все більше боюся, що з ринком землі буде щось подібне прихватизації 90-х. Тому треба дуже й дуже все продумати, щоб не знищити фермерство, а з ним – і село.

Треба було провести розмови із селянами, з фермерами, виявити усі можливі небезпеки, і тоді, крок за кроком, виробити такі рішення, щоб не боялася оця наша тітонька- фермерша.

А зараз я таки не знаю, що буде з тими пасовищами, де вони зазвичай пасли худобу? Певна, що треба в законі передбачити, що певні площі пасовищ при громадах не підлягають продажу і мають залишатися для випасу худоби селян.

Думаю, там ще чимало таких підводних каменів.

Ірина Бекешкіна

Share
error: Content is protected !!